- стронцій
- -ю, ч.Sr. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий лужноземельний метал; з його сполук виготовляють оптичні стекла, люмінофори тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стронцій
Смотреть что такое "стронцій" в других словарях:
стронціаніт — іменник чоловічого роду мінерал … Орфографічний словник української мови
стронцієвий — а, е. Прикм. до стронцій … Український тлумачний словник
стронцієвмісний — а, е. Такий, що містить стронцій … Український тлумачний словник
стронцієвмісність — ності, ж. Абстр. ім. до стронцієвмісний … Український тлумачний словник
стронціаніт — у, ч. Безбарвний або зеленкуватий, сіруватий мінерал, що його застосовують у хімічній промисловості при рафінуванні цукру, в піротехніці тощо … Український тлумачний словник
стронцій — іменник чоловічого роду хімічний елемент … Орфографічний словник української мови
стронцієвий — прикметник … Орфографічний словник української мови
рубідієво-стронцієвий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Дистанционные огни — ДИСТАНЦІОННЫЕ ОГНИ. Въ 1893 г. ген. Заботкинъ предложилъ примѣнить трубки Власовскаго (см. это слово) для воспламененія цвѣтн. бенгал. составовъ, съ цѣлью заблаговрем. обнаруженія непр ля и ночн. опредѣленія дистанцій. Такіе Д. огни б. испытаны… … Военная энциклопедия
Стронцицкий, Богдан Эдуардович — Богдан Стронцицкий Общая информация … Википедия
